Держава зобов’язує всіх власників нерухомості своєчасно оплачувати надані комунальні послуги, так говорить Житловий кодекс. Більш того, не має значення чи фактично проживає власник у квартирі/будинку, все одно він має платити “комуналку”.
Інформативно-аналітична система по законодавству України http://consultant.parus.ua інформує.
За статистикою, кожна п’ята квартира у багатоповерховому будинку має заборгованість за житлово-комунальні послуги (ЖКП). Такі явища продовжують частішати.
Як законно позбутися заборгованості і чим загрожує відмова платити по рахунках? Тут є два варіанта:
– якщо споживач визнає заборгованість та не має змоги одразу її сплатити – йому пропонується укласти договір розстрочення заборгованості;
– якщо споживач не визнає заборгованість або її частину, то питання вирішується в залежності від причин виникнення заборгованості.
Наші поради щодо виявлення причин заборгованості:
- Перевірте відповідність адреси, зазначеній на квитанції, чи ваша вона? Якщо ви випадково оплатили квитанцію сусіда, вирішіть це питання з ним безпосередньо.
- Перевірте дату попередньої оплати. Вона повинна бути здійснена до 20-го числа місяця слідуючого за розрахунковим.
- Перевірте чи не віднесено банк до переліку “проблемних”. Це можна зробити на сайті Мінфіна.
- Перевірте реквізити квитанції порівнявши із попередніми: назву організації – отримувача платежу, розрахунковий рахунок, та ін. Якщо вони відрізняються, зверніться на прийом до бухгалтера для проведення звірки розрахунків.
- Перевірте, чи була зміна обслуговуючої організації? Якщо так, зверніться на прийом до бухгалтера для проведення звірки розрахунків.
- Також можливими причинами можуть бути: збій у програмному забезпеченні, проведення донарахувань за попередні періоди, помилка у заповненні квитанції тощо.
Якщо заборгованість дійсно є, і ви не можете сплатити її одразу – укладайте договір реструктурізації боргу, тобто це буде виплата у розстрочку.
Які наслідки несе ігнорування боргів по “комуналці”?
У випадку, якщо споживач відмовляється оплачувати заборгованість, вона може бути стягнена в примусовому порядку, тобто через суд. При цьому на споживача додатково покладаються судові витрати, заборгованість з врахуванням індексу інфляції, та 3% річних. Сума цих додаткових витрат в середньому становить 30% від основної суми заборгованості.
Розгляд таких справ проводиться без участі сторін – лише за наявними документами. Споживач лише згодом дізнається про винесення судового рішення – суд направляє йому на ознайомлення.
Потім у споживача є 10 днів на подання аргументованої заяви щодо винесеного судового наказу. Якщо відповідної заяви не буде, судовий наказ вступає в силу та підлягає виконанню. У разі, якщо споживач добровільно не виконує судовий наказ, державна виконавча служба розпочинає його примусове виконання. При цьому боржник додатково оплачує ще 10% виконавчого збору.